Викликаний інтерес дітей до образотворчого мистецтва — це один з важливих кроків до души дитини, до формування ідеалів особистості, розвитку естетичного сприйняття явищ, творів мистецтва, художньо-творчих здібностей, самостійної творчості в галузі мистецтва в процесі художнього осмислення світу.
Творча активність школярів на уроці не виникає сама по собі, її треба стимулювати, створюючи відповідну атмосферу. Найефективніший прийом тут — застосування розвивальних ігор, ігрових ситуацій, завдяки яким значно зростає інтерес дітей до навчання. Хороша розвивальна гра потребує нескладного ігрового обладнання, яке діти можуть робити самі під керівництвом учителя або батьків, можуть знайти у себе вдома і принести на урок. Велике задоволення приносить, якщо самим підготувати костюми до інсценівок, до розвивальної гри.
Введення розвивальних ігор та ігрових ситуацій дає змогу учням молодшого шкільного віку в більш доступній, цікавій формі навчитися пізнавати красу навколишнього світу, розширювати і поглиблювати свої пізнавальні інтереси, оволодіти основами образотворчої грамоти.
Розвивальна гра допомагає активізувати навчальний процес, розвиває спостережливість дітей, увагу, пам’ять, мислення, збуджує інтерес до навчання. Урізноманітнення видів роботи із застосуванням розвивальної гри або використання цікавого знімає втому, гальмівні процеси мозку, загострює пам’ять.
Діти, особливо молодшого шкільного віку, люблять все яскраве, привабливе. Невідому раніше інформацію їм легше сприйняти з допомогою нестандартних форм і методів навчання. У ході підготовки розвивальної гри вчитель готує необхідну наочність Але вона не повинна відволікати учнів від основного завдання.
Роль образотворчої дії у відтворенні певного образу і конструюванні нового образу є провідною протягом усього дитинства. Лише на порозі переходу в середню школу створюються оптимальні можливості для словесного комбінування, проте в 8-10-річних дітей вони значно менш продуктивні, ніж дійове створення образів у процесі гри.
В образотворчій діяльності будь-якої людини істотне значення має ступінь оволодіння нею умінням спостерігати і малювати. З.М.Богуславська спеціально вивчала питання про співвідношення сприймання і зображення геометричної і предметної форми дітьми молодшого шкільного віку. Дослідження підтвердило висновок, що намічені стадії зображення зумовлені не віковими особливостями дітей, а безпосередньо залежать від того, чи навчили дітей спостерігати і правильно зображати. Її дослідження показало:
а) процес навчання дає дуже різні результати залежно від того методу, який використовує педагог. Навчання дитини попередньо обслідувати форму предмета і його побудову дає помітніші зрушення в розвитку зображення, ніж одноманітне вправляння у відтворенні готових графічних чи образних схем;
б) значно кращі малюнки дітей, якщо в них формуються не одиничні, а узагальнені уявлення про предмети, їх форми;
в) основна причина різкої розбіжності наявних у дітей уявлень про об’єкти з їх зображеннями — відсутність необхідних зорово-рухових зв’язків.
Одним із надзвичайно важливих факторів у навчанні учнів образотворчого мистецтва, особливо на першому етапі, є розвиток стійкого інтересу. Щоб здійснювати цей розвиток, педагог повинен знати добре його образотворчу підготовку, загальний розвиток дитини, та її індивідуальні особливості. Наявність інтересу під час гри не звільняє від труднощів, але допомагає долати їх, перетворює колись не цікавий матеріал у цікавий. Завдяки інтересу до гри поглиблюються й закріплюються знання, різко змінюється весь характер діяльності учнів.
Щоб робота на уроці була продуктивною, вони мають бути невеликими й більш-менш однорідними, учнів добирають за віком і підготовкою.
До таких груп доцільно включити і більш досвідчених учнів. Вони позитивно впливають на процес навчання відстаючих і по суті є помічниками педагога.
Дитину треба навчити самостійно долати труднощі. Але якщо вона втрачає віру в свої сили їй необхідно допомогти.
Для формування стійкого інтересу під час гри важливо підтримувати постійну зацікавленість у навчанні вводити нові завдання, ігри, що випливають з попередніх, показувати перспективи подальшої роботи.
Заохочення і підтримка займають важливе місце в педагогічній практиці. Вони активізують дітей, пробуджують інтерес і зацікавленість, породжують впевненість в своїй праці. Форми заохочень різні: це добре слово, виставка кращих робіт для учнів і батьків і відзначення переможців конкурсу на кращий малюнок.
Продуктивність і ефективність навчання молодших школярів значною мірою залежить від того, наскільки педагог зуміє виявити образотворчі та інтелектуальні можливості дітей.
Позитивне значення у навчальному процесі мають ігри, пов’язані з вирішенням якості композиції створення перед очима дітей живих образів героїв, яких вони будуть створювати. Завдяки іграм на занятті панує емоційний, бадьорий настрій.
Особливе значення для розвитку інтересу до образотворчого мистецтва у дітей має відвідування музеїв, творчих майстерень художників, виставок дитячої творчості, перегляд кінофільмів про видатних митців тощо.
Пошуки найбільш ефективних форм і методів навчання образотворчого мистецтва треба вести в трьох основних напрямках.
1. Розвиток індивідуальної-обдарованості учня (своєрідність сприймання навколишнього, ритм і виразність композиції, сприймання життєвих явищ тощо), використовуючи при цьому улюблені учнями художні матеріали;
2. Формування в учнів тих якостей в сприйманні світу, яких він раніше не мав;
3. З особливою увагою треба ставитися до тих дітей, які не хочуть малювати.
Індивідуальний підхід — це єдиний засіб, який дає можливість прилучити до мистецтва навіть тих дітей, про естетичне виховання, яких у сім’ї не дбали.
В удосконаленні техніки малювання, засвоєнні де яких прийомів композиції допомагає, зокрема, гра у «фотографування». На екскурсіях у природу, прогулянках дітям пропонується «видошукач» — картонна планка розміром 15х10 см з віконечком 10х7 см. Учитель просить кожного «сфотографувати» те, що найбільше сподобалося, а після уроку образотворчого мистецтва, під час наступної прогулянки учні колективно вгадують, який предмет чи куточок природи зображено на тому чи іншому малюнку. Одночасно відбувається аналіз робіт.
Величезне значення має й запитання, з яким дорослий звертається до дитини. Запитуючи дітей про те, що вони бачать на малюнку, педагог орієнтує їх на перелічування будь-яких предметів (важливих і другорядних) і в будь-якому порядку. Запитання «Що діти роблять тут, на малюнку?» — спонукає дітей до розкриття зв’язків функціональних, тобто дії. Коли дитину просять розповісти про події, зображені на малюнку, вона намагається зрозуміти зображене, тобто піднімається на рівень тлумачення. Це розуміння підсилюється, коли запитання ставити і цікавій, ігровій формі.
Для розуміння змісту малюнка, який сприймають, величезну роль відіграє його назва, передана одним-двома словами. Як узагальнене формулювання основної ідеї картини, тобто синтез високого рівня, назва спонукає дитину знову до докладнішого її розглядання (тобто поглибленого аналізу). Така розумова праця забезпечує тривале збереження образу, і його дальше використання дітьми в різних видах практичної діяльності.
Спостерігаючи за учнями на уроках образотворчого мистецтва, учені та вчителі помітили, що вони часто не можуть опанувати елементи зображувальної діяльності, бо не розуміють доцільності більшості правил і вимог. Та варто запропонувати близьку їм тему або завдання в цікавій формі, як усе стає на свої місця: діти починають так емоційно реагувати на процес малювання, ніби самі беруть безпосередню участь у зображуваних подіях, а персонажі немов оживають під їхніми пензлями. Таким чином, важливу роль у розвитку навичок образотворчої діяльності учнів молодших класів мають уроки-драматургії з використанням розвивальних ігор і цікавих вправ. Це дає змогу вчителю цілеспрямовано впливати на почуття вихованців, розвивати фантазію, творчу уяву.
Використання ігрових моментів дає можливість активізувати опорні знання учнів, викликати інтерес до повної наукової дисципліни, розширити кругозір школярів, підвищити їх інтелектуальний рівень. Ще сто років тому педагогічна наука вважала, що пізнавальні ігри — це не більш ніж «інтелектуальний курйоз». Але з часом психологи охарактеризували гру, як найкращу підготовку до майбутнього життя. В процесі ігрових ситуацій дитина відчуває себе вільною, вона не затиснена досвідом, знаннями, не обмежена заборонами.
Формування потреб і здібностей до продуктивної художньої творчості передбачає вміння створити виразний художній образ, або оригінальну композицію мовою образотворчого мистецтва, оволодіння основами художньо-образної діяльності і виражальними можливостями художніх матеріалів та різних видів художніх технік, допоможе набути свободи вираження у творчості. Процес навчання повинен бути направлений на розвиток дитячої образотворчої творчості, на творче віддзеркалення вражень від навколишнього життя, творів літератури і мистецтва.
План
– конспект
уроку малювання
у 4 класі
Тема.
Декоративно –
прикладне мистецтво.
Зображення на
площині казкових квітів Петриківки.
Візерунок для круглого блюда.
Мета. Ознайомити учнів з декоративним
народним розписом. Розвивати
уміння створювати
візерунки з елементів петриківського розпису,
закріплювати поняття про ритм, симетрію. Вчити учнів
володіти такими
мазками, як «гребінчик»,
«зернятко», «горішок» та «перехідний мазок».
Удосконалювати навички
роботи з фарбами. Прищеплювати любов до
прекрасного. Виховувати
інтерес до народного мистецтва.
Тип уроку: комбінований.
Вид уроку: ДПМ. Зображення на
площі.
Обладнання для вчителя .
·
Зразки робіт майстрів петриківського розпису Т.Пати,
П.Глущенко, М.Кравця, В.Клименка – Жукова;
·
зразки мазків,
робіт учнів.
Обладнання для учнів.
·
альбом, олівець;
·
акварель або гуаш.
Хід
уроку.
І. Організаційний момент.
Повідомлення теми і мети уроку.
Девіз
Не кажи «Не вмію!», кажи
«Навчусь!»
ІІ. Вступна бесіда.
Учитель.
У кожній оселі живуть та
служать нам різноманітні предмети. І , якщо їх торкнулася рука художника або
народного вмільця, то вони стають творенням ДПМ. На протязі віків формувались
центри традиційного українського
народного мистецтва. Предмети , виготовлені у різноманітних центрах, відрізняються
формою, засобами розпису, особливостям техніки виконання, кольорової гами.
Ви чули про Петриківку? Це
село на Дніпропетровщині. Велике, славне село, яке зачаровує світ своїми
мальвами, жоржинами, соняхами і рясною червоною калиною. Не тими, що на городі
чи в саду, а мальованими – на дерев`яних тарелях, скриньках,
вазах , колисках і просто на папері.
У давні часи в багатьох селах
жінки розмальовували печі, виводили узори над дверима та вікнами, щоб хата була
чепурною. Славилась розписами і Петриківка, тому що це було козацьке село,
кріпацтва тут не знали, і чому не жити у
красі? Згодом, мальовані квіти й годували бідняків: «мальовки» продавали на
базарі. Для малювання
використовували крейду, сажу, кольорову глину, саморобні рослинні фарби.
Малюнки наносили за допомогою пензлика, виготовленого з котячої шерсті, а грона
калини вимальовували кінчиком пальця.
Найкращими петриківськими
розписами вважаються роботи Тетяни Пати, Ярини Пилипенко, Надії Білокінь,
Параски Павленко, Федора Панка, Марфи Тимченко, Палагії Глущенко, Клименка –
Жукова та багатьох інших.
Від
покоління до покоління тут передавались основи декоративного розпису речей.
Характерною рисою творчості петриківських народних митців було використання
декоративного оздоблення рослинно – квіткового орнаменту.
В орнаменти розписів вплітають садові й польові квіти, колосся різних
злаків, гроно винограду. Серед усього цього різнобарв`я вміщують всіляких птахів – павичів, зозуль .
Мета художників – втілити в одному образі красу усіх. Особливе місце займає
квітка – це символ пишності природи, її розкішного цвітіння, щедрості плодів.
Щоб наголосити на цьому, майстри
вдаються до фантастичних перебільшень. Не забувають і про калину – яка є
символом нашої Батьківщини. Може хтось пригадає вірш або загадку про калину?
Учень. У полі калина, у полі червона, -
Хорошенька цвіте.
Ой, народе наш красний,
роде наш прекрасний,
Не цураймося,
признаваймося,
Бо багацько нас є.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Практична діяльність учителя і учнів.
Учитель.
Сьогодні на уроці ми з вами
будемо опановувати техніку петриківського розпису і малювати візерунок для
круглого блюда. Для цього необхідно оволодіти такими типами мазків, як ( пояснення – показ – робота разом)
«Гребінчик» - мазок, що починається
з потовщення. Його роблять натиском пензля і закінчуються «тоненьким вусиком»,
який передають за допомогою легкого
дотику кінчика пензля. Покладені поряд кілька таких мазків нагадують гребінець.
«Зернятко»- мазок, який починається
найлегшим дотиком, а закінчується найбільшим натисканням. Коли мазки «зернятко»
накладені по обидва боки стеблини вістрями назовні, зображення нагадує колосок.
«Горішок» складається з двох
мазків, вигнутих півлунками й поставлених один проти одного. Заповнивши порожнє
місце між півлунками гребінчиковим або
двома – трьома зернятковими мазками, матимемо форму, подібну до лісового
горіха.
«Перехідний мазок» накладається одним
пензлем, але двома фарбами. Спочатку фарбу умочують у одну фарбу, а потім у
другу. Такий мазок утворює витончені переходи від одного кольору до іншого,
чого не можна досягти ніяким попереднім змішуванням фарб. Перед кожним
наступним мазком фарбу слід набирати знову.
ІV. Ознайомлення з учбовим
матеріалом.
1. Словникова робота
Орнаментом називається узор, який
утворюється шляхом ритмічного повторення, чергування елементів.
Візерунком називається узор, який
має довільну композицію.
2. Визначення композиції
розпису в колі.
Поміркуйте над тим , з яких
елементів буде складатися ваш візерунок. Чи
буде він симетричним? Якщо
так, то потрібно спочатку поділити коло на
рівні частини , а вже потім
промалювати елементи.
3. Визначення кольорової
гами.
4. Вибір техніки виконання.
( пальцева, пензлеві )
V. Фіз. хвилинка.
VІ. Самостійна робота учнів.
Створювання композиції за мотивами Петриківського розпису.
VІІ. Підсумок уроку
-
Мотиви якого розпису ми сьогодні малювали на уроці?
VІІІ. Виставка малюнків.
Урок образотворчого мистецтва у
1 класі
Тема: Малювання композиції ,,Зимовий день”
Мета:
- cистематизувати уявлення дітей про зиму (показ презентації на комп’ютері);
- в бесіді про зиму звернути увагу на те, як художники в своїх роботах зображують пейзаж і його елементи;
- поглиблювати поняття про теплу і холодну гаму кольорів;
- вчити учнів передавати на малюнку чарівний світ природи засобами кольору і техніки;
- розвивати у дітей композиційні навички, асоціативно-образне мислення, спостережливість, творчу уяву;
- вміння передавати враження від побаченого;
- розвивати композиційну грамотність (рівномірне заповнення площі листа);
- удосконалювати зорову пам'ять, фантазію, технічні навички роботи з художніми матеріалами;
- виховувати охайність, акуратність, самостійність в роботі, бажання створювати прекрасне навколо себе;
- прививати любов до уроків мистецтва, до природи рідного краю.
Обладнання: ілюстративний
матеріал, застосування комп’ютера ,
виставка книг, ТЗН, показ мультфільму ,
зразок вчителя.
Художні матеріали: папір,
простий олівець, гумка, пензлики, палітра, гуаш, вода
Тип: інтегрований урок (образотворче мистецтво,
музика, Я і Україна)
«Мистецтво відображає
реальне та вічне,
а не тимчасове та ілюзорне»(Джинараджаса).
Хід уроку
І.Пролог
1.Організація класу. Привітання.
-Добрий день,
діти! Подивіться один на одного і посміхніться, щоб ми з посмішкою і гарним
настроєм провели сьогоднішній урок.
2. Мотивація навчальної діяльності
-Діти, як гарно у вас сьогодні в класі: білесенькі сніжинки, новорічна
ялинка, казкові звірі. Якої пори року це буває? ( взимку )
Декламування вірша Г. Демченка
-Снігами вкрилася земля,
Метелиця гуляє,
Малює вікна Морозець
Та носики щипає.
Природа спить…
І все навколо
В димових білих чарах.
Це – Королева,
Це – Зима
Так трудиться на славу. ( Г. Демченко )
ІІ.Зав’язка
-Так, діти. Сьогодні до нас на урок завітала
Королева – Зима. Якою ви уявляєте зиму? ( опис зими дітьми )
ІІІ. Розробка
-Зимонька, снігуронька, чарівниця – так гарно
називають зиму. Вона з’являється зненацька. Все навколо блищить, переливається,
іскриться.
( Показ презентації )
-
Діти, наш знайомий
Олівець теж любить зиму. Йому подобається її ще й малювати. І от сьогодні ми з вами будемо малювати зимовий
день.
ІV. Кульмінація
1.
Постановка
практичного завдання
-А для роботи казкові герої принесли нам фарби, кісточки, палітру, воду, графічний
олівець, гумку, а ще – сюрприз.
2.Поетапне виконання композиції вчителя.
3.Практична робота
V.Фінал.
1 .Перевірка виконаних робіт. Аналіз
робіт. Виставка кращих малюнків.
2.Показ мільтфільма із
серії ,,Маша і Ведмідь’’- ,,Следы
невиданных зверей’’
-Діти, чи сподобався вам
урок?Що саме?
-Які труднощі виникали при
роботі?
Дякую вам за урок!
Прийміть на прощання
Моє найкраще побажання:
Хай вам сонечко сміється,
І наука хай дається.
-А за те, що ви гарно
працювали, звірята вам дарують паперові сніжинки на згадку.
Комментариев нет:
Отправить комментарий